Указ Китаю № 841 набуває чинності, оскільки правозахисні групи ставлять під сумнів розширення повноважень щодо заборони виїзду
15 вересня набув чинності постанова Держради Китаю № 841, яка встановлює нові обмеження на виїзд і в’їзд. Х'юман Райтс Вотч каже, що широкі положення про національну безпеку можуть розширити адміністративні повноваження щодо заборон на виїзд.
Чому це важливо
Право залишати будь-яку країну, включаючи власну, захищено міжнародними стандартами прав людини. Указ стосується громадян Китаю, іноземних громадян і постачальників міграційних послуг, а також того, чи отримають постраждалі люди причини та доступ до засобів правового захисту.
Повний звіт
Указ Державної ради Китаю № 841, Положення про адміністрування виїзду та в’їзду, набув чинності 15 вересня 2026 року. Указ із 19 статей вимагає, щоб причини, вказані в заявах на виїзд, в’їзд, перебування чи проживання, були «правдивими та законними». Стаття 4 дозволяє заборону на виїзд від шести місяців до трьох років у певних випадках, пов’язаних із адміністративними покараннями або передбачуваною незаконною чи злочинною діяльністю за кордоном, яка завдає шкоди національній безпеці чи інтересам.[1]
Стаття 4 також дозволяє відповідним департаментам Державної ради забороняти громадянам Китаю виїжджати, якщо ймовірні порушення правил експортного контролю або імпорту-експорту технологій можуть загрожувати промисловій або технологічній безпеці. Стаття 6 загалом вимагає письмового повідомлення про факти, причини, правову основу та засоби правового захисту для заборони на виїзд, але дозволяє владі не повідомляти, коли розголошення може вплинути на національну безпеку або кримінальне розслідування.[1]
Китайська влада стверджує, що указ має на меті стандартизувати адміністрування виїзду та в’їзду, захистити законні права та вирішити проблеми, включаючи транскордонні азартні ігри, шахрайство в сфері телекомунікацій і незаконну передачу технологій. Агентство Reuters повідомило, що офіційні особи Тайваню висловили занепокоєння щодо мови технологічної безпеки та свободи дій на власний розсуд; Китай заявив, що правила забезпечують сильніші правові гарантії, в тому числі для людей з Тайваню [2].
Human Rights Watch стверджує, що такі терміни, як «високий ризик», «правдивий і законний» і «загроза національній безпеці чи інтересам», недостатньо визначені та можуть розширити адміністративні повноваження щодо обмежень на виїзд. Він також ставить під сумнів, чи відповідають причини утримання в деяких випадках належним процесуальним нормам і стандартам свободи пересування. Це оцінка організації відповідно до міжнародного права прав людини, а не рішення суду. Цей запис підтверджує текст, дату набуття чинності та відповідні державні посади; обсяг примусового виконання, засобів правового захисту та судового перегляду ще належить відстежити.[3]
Першоджерела
Пов’язана організація є джерелом цитованого звіту чи оцінки. Його висновки наведені вище і не представлені на цьому сайті як незалежні результати.
Ця сторінка перекладена машиною; китайський оригінал має перевагу в разі будь-яких розбіжностей.