Ван Сяотун звинувачує народну лікарню Шуан'яшань у затримці лікування та серйозних травмах: після чотирьох повідомлень поліція закрила її справу без оцінки травм або свідчень свідків; прокуратура та дисциплінарні канали не надали підтримки

Повний звіт

Автор: Ван Сяотун (англійське ім’я Клер), із Шуан’яшаня, Хейлунцзян. Вона написала до вхідної скриньки цього сайту 26 жовтня 2026 року та ще двічі вранці 27 жовтня з повною хронологією та списком матеріалів; потім вона завантажила та передала свій повний пакет доказів - копії чотирьох лікарняних справ, близько 90 записів розмов, а також усі свої документи та заяви. Відповідно до політики цього сайту щодо подання, подання означає згоду на публікацію після перевірки; вона може попросити змінити або видалити в будь-який час. 28 жовтня вона знову написала - у такій старій справі, розказаній напам'ять, обов'язково будуть помилки, вона сказала - виправляючи та підкреслюючи три пункти в протоколі; цей сайт переглянув текст, щоб він відповідав, як зазначено в перевірочній примітці нижче. [1]

Хід лікарні: вдень 24 листопада 2025 року Ван прибула до відділення невідкладної допомоги народної лікарні Шуан'яшань із нападом непрохідності та була госпіталізована до відділення загальної хірургії 2 о 16:41, її артеріальний тиск становив лише 85/64. У своєму останньому листі вона виправляє одну деталь з госпіталізації: її справжній біль через кишкову непрохідність тривав один день; за три дні до цього були менструальні болі разом із менструальними розладами шлунково-кишкового тракту, різного роду та інтенсивності болю – болі при обструкції, які тривали п’ять днів, каже вона, були б більшими, ніж вона могла витримати. Вона жила з туберкульозним перитонітом більше десяти років і страждає від рецидивуючої непрохідності: у грудні 2024 року та липні 2025 року її двічі госпіталізували до відділення 1 тієї ж лікарні, і обидва рази одужала за допомогою консервативного лікування, включаючи декомпресію шлунково-кишкового тракту; ці справи знаходяться в пакеті. Цього разу вона очікувала такого ж ставлення. Цього разу все пішло інакше. Вранці 25 листопада вона зателефонувала до лікарні за допомогою з нестерпним болем - запис у пакунку. 25 листопада, після того, як її родина купила шлунковий зонд, лікарня поставила його, але зонд так і не запрацював; вона знову і знову просила, щоб його відкоригували, але її ігнорували. Того ранку лікар, який прикриває, доктор Сюй, уже записав у своїх записах, що у неї були часткові ознаки подразнення очеревини - кишкова рідина, що витікає та дратує очеревину, є причиною цих ознак, і вони підтверджують, що її ніч нестерпного болю була реальною. З обіду того дня у неї почався озноб, тремтіння, затуманений зір і прискорене серцебиття, а температура впала до 35 градусів; деякі з цих симптомів були записані в її нотатках доктором Сю Чже, тоді як температура 35 градусів не була записана ніким. Того вечора її родина відвезла її до Цзямусі, де директор Ся сам запитав про трубку та впорався з нею - декомпресія нарешті почала діяти, більше ніж через 24 години після госпіталізації. Проблема зі страхуванням змусила повернутися в Шуан'яшань тієї ночі; до 26 листопада її чутливість у животі, ригідність і відскочуючий біль були безпомилковими, і вона каже, що її лікуючий сказав їй після огляду: «Гірше, ніж учора — проблема з корінцем не вирішена». Об 11:10 того дня її госпіталізували до першої афілійованої лікарні Університету Цзямусі, де обстеження при вступі зафіксувало «твердість живота, чутливість живота в лівій частині живота та відскочену чутливість»; Того ж дня ендоскопічно поставили трубку, і вона залишалася вісім днів. Її обвинувачення: лікарня, знаючи її стан і власні обмеження, прийняла її, залишила без лікування і не перевела вчасно – майже 40 годин затримки, яка втягнула її в перитоніт і на межу шоку. А в обох лікарнях у графах діагнозу від першої до останньої стоять лише слова «кишкова непрохідність». [1]

Щодо «серйозної травми другого ступеня»: зі своїх матеріалів справи та національного стандарту оцінки ступеня тілесних ушкоджень Ван робить висновок, що розлитий перитоніт — це саме те, що стосується серйозної травми другого ступеня; вона виклала це у своїй скарзі щодо перевірки дисципліни та опублікувала її на Weibo. Відповідно до закону, такий висновок має підтверджуватись судово-медичною експертизою – і двері для цієї процедури були закриті з самого початку: поліція так і не замовила її після того, як прийняла її справу, а прокуратура сказала їй по телефону, щоб вона «прийняла її сама» – хоча, як вона зараз пояснює, експертизу ступеня тілесних ушкоджень може замовити лише поліція, прокуратура чи суд; фізична особа взагалі не може її замовити. Сьогодні звіту про експертизу немає не тому, що її травми недостатньо серйозні, а тому, що жоден орган, який має повноваження почати процедуру, не розпочне її за неї. На цьому сайті викладаються матеріали її справи, її суперечки та записи повністю: наскільки сильно вона постраждала, матеріали говорять самі за себе; відсутня процедура - це те, що влада зобов'язана їй. [1]

Поліція повідомляє: Ван повідомляв чотири рази - 23 січня, 29 січня, 6 лютого і 26 лютого 2026 року - і два з цих звітів залишили паперові оригінали зі станції. 26 січня о 09:02 вона зателефонувала, що несвоєчасне лікування спричинило розлитий перитоніт і ряд серйозних симптомів і вимагає порушення кримінальної справи; Станція Wohongqiao видала квитанцію, в якій записала її запитання щодо плану лікування («декомпресія шлунково-кишкового тракту», «парафінова олія за допомогою трубки») і повідомила, що медичні питання можна передати до комісії охорони здоров’я чи медичної асоціації для експертного розгляду, а скарги на окремих лікарів — до органів з перевірки дисципліни. 26 лютого її справу «Ван Сяотун, навмисне тілесне ушкодження» було офіційно прийнято до розгляду (реєстраційний номер [2026] 45; номер справи A2305025200002026020014; пароль для запиту та мобільний телефон офіцера на квитанції не публікуються на цьому сайті). Те, що послідувало за прийняттям, було не розслідуванням, а затримкою: до двох свідків, яких вона назвала - співпацієнта в палаті Цзямусі та доктора Ся, який її приймав, - так і не звернулися; оцінка травми, яку вона вимагала, так і не була призначена. 23 березня 2026 року станція Wohongqiao винесла рішення про припинення розслідування ([2026] № 77), закривши справу, оскільки в ній «виявлено обставини, що не містять протиправних фактів». Того самого ранку вона все ще запитувала по телефону офіцера Чжая, чи зверталися до свідків (див. перевірку записів нижче). Після закриття вона запитала свою справу на порталі правоохоронних органів провінції Хейлунцзян зі своїм паролем: її записи екрану від 31 березня та 4 квітня показують, що інформацію про справу більше не можна отримати – 4 квітня сторінка відповіла «будь ласка, заповніть параметри» та очистила поля. Вона вважає, що її справу було видалено з платформи; чому його не можна знайти, поліція ніколи їй не сказала. [1][3]

Нагляд, інспекція, дисциплінарні канали: після закриття Ван звернувся до прокуратури для нагляду за веденням справи. 22 травня 2026 року прокуратура округу Цзяньшань опублікувала своє повідомлення ([2026] № 4): поліція Цзяньшань пояснила свої причини, і відповідно до статті 113 Кримінально-процесуального закону відмова у порушенні справи була «відповідно до закону». Жодне слово не відповідає запиту, який лежить в основі всього, що вона подала - спочатку оцініть її травми, а потім розкажіть про справу. Вона запитала про оцінку; відповідь обійшла його. Вона продовжувала дзвонити: 25 травня співробітник муніципальної прокуратури Шуан'яшань пояснив, що нагляд «може проводитися лише один раз» на низовому рівні, і додав: «Ця народна лікарня — там я знаю багато нещасних випадків; Я співчуваю'; 12 червня співробітник прокуратури Цзяньшань сказав їй, що її справу неможливо знайти в їхній системі. З боку поліцейської інспекції офіцер на прізвище Фу з інспекції Цзяньшань зателефонував їй 27 лютого, щоб підтвердити прийняття (запис у пакунку), і її журнал викликів показує повторні дзвінки з 27 лютого по 30 березня. Дисциплінарний канал: 15 грудня 2025 року вона зателефонувала, щоб повідомити про керівництво лікарні, і їй сказали, що це не в компетенції — зверніться до органів охорони здоров’я або до суду; вона також подала письмову скаргу до дисциплінарної комісії Shuangyashan проти міського бюро петицій та комісії з охорони здоров’я за те, що вони розповсюдили її справу; скарга в пакеті. Вона продовжує розповідати історію на X. [1][2][3]

Примітка про перевірку (оновлено 28 жовтня 2026 року): цей сайт отримав повний пакет доказів автора: понад десять документів і заяв, копії чотирьох лікарняних справ (три з Шуан'яшаня, один із Цзямусі), близько 90 записів дзвінків і записів запитів на порталі. Кожен пункт було перевірено: чотири офіційні документи прочитані слово за словом, ключові сторінки всіх чотирьох матеріалів справи прочитані, записи в ключових моментах прослухані по черзі, а результати записані у звіт вище. 28 жовтня дописувачка знову написала, щоб виправити три пункти - у такому старому випадку, який розповідають напам'ять, обов'язково будуть помилки, вона сказала: справжня тривалість і характер її болю в животі; той факт, що шлунковий зонд, який був встановлений, ніколи не працював, і точний час її симптомів; і різниця між двома видами судової оцінки. Цей сайт переглянув резюме та текст відповідно; там, де застосовується її виправлення, воно керує.

Перевірка медичної документації: цей сайт отримав копії її лікарняних матеріалів і прочитав їх сторінка за сторінкою. На першому аркуші народної лікарні Shuangyashan та в записці про прийом зазначено, що вона була госпіталізована в екстреному порядку до відділення загальної хірургії 2 о 16:41 24 листопада 2025 року з п’ятьма днями нудоти, блювоти та болю в животі; артеріальний тиск при надходженні становив 85/64 мм рт. ст., без температури та ознобу. (У «п’ять днів» автор написав, щоб виправити це: її фактичний біль при непрохідності тривав один день, а за три дні до цього були менструальні болі та менструальні шлунково-кишкові розлади, різні за характером та інтенсивністю — на цьому сайті зберігаються як формулювання справи, так і її виправлення.) Її виписали о 07:50 26 листопада 2025 року; на передньому аркуші вказано режим виписки як «залишено без консультації лікаря», фактичне перебування протягом двох днів, єдиний діагноз «кишкова непрохідність» і відсутність операції. Треба сказати прямо: вона пішла не для того, щоб кинути лікування - об 11:10 того ж дня її госпіталізували до лікарні університету Цзямусі для продовження невідкладної допомоги. «Проти медичних порад» — такий бухгалтерський ярлик лікарні перетворює від’їзд, щоб врятувати власне життя, на провину пацієнта — одну з тих речей, які вона заперечує. Її справді двічі госпіталізували до тієї самої лікарні: з 25 грудня 2024 року по 1 січня 2025 року та з 13 по 18 липня 2025 року, обидва у відділенні загальної хірургії 1 з приводу кишкової непрохідності, обидва виписані вилікуваними - що збігається з її інформацією про те, що вона двічі вилікувалася там за допомогою консервативного лікування.

Записи Jiamusi: Перша афілійована лікарня університету Jiamusi прийняла її об 11:10 26 листопада 2025 року на вісім днів, виписавши її 4 грудня. Прийомний огляд зафіксував «ригідність м’язів живота, чутливість лівого живота та позитивну чутливість у відскоку» (ознаки подразнення очеревини); візуалізація припустила неповну кишкову непрохідність; в той же день була встановлена ​​ендоскопічна трубка; при виписці функція кишечника була нормальною, загальний стан добрим. Проте, хоча обстеження вже показало явне подразнення очеревини — серйозне запалення всередині черевної порожнини, — у виписному діагнозі все ще вказується лише «кишкова непрохідність», без перитоніту. Чому, їй ніхто так і не пояснив. У виписці Цзямусі також цитується її аналіз крові Shuangyashan (WBC 12,69 x 10^9/л) і КТ нижньої частини черевної порожнини, що показує тазову рідину.

Коли декомпресія справді спрацювала? Учасниця описала цю розтяжку точніше, і цей сайт переписав цей розділ відповідно до її виправлення: 25 листопада, після того як її родина купила шлунковий зонд, народна лікарня Шуаньяшань поставила його, але трубка залишилася неефективною; вона неодноразово просила, щоб його відкоригували, але її ігнорували. Лише того вечора в Цзямусі, коли директор Ся сам запитав про це і впорався з цим, декомпресія почала діяти. У виписці Цзямусі, в якій розповідається про курс Шуан'яшань, зазначено, що їй було призначено «голодування, декомпресію шлунково-кишкового тракту та прийом рідини з двома клізмами з сольовим розчином, після чого трохи стільця пройшло та біль зменшився» — що трубку поставили, обидва рахунки тепер можна узгодити; вони не згодні з тим, чи працювала колись трубка, коли її поставили, і чому пацієнт, який благав її відрегулювати, був проігнорований. Листи з замовленнями та медсестринські записи лежать у лікарні, і їх ніколи їй не показували. Якби трубку правильно поставили та вчасно відрегулювали, замовлення відповідали б часу. До чого насправді призвела декомпресія протягом майже 40 годин, які закінчилися тим, що у неї з’явилися перитонеальні ознаки та озноб, не повинна доводити жінка, що лежала в ліжку – народна лікарня Шуан’яшань повинна відповісти своїми розпорядженнями.

Перевірка записів: вона надала близько 90 записів розмов; цей сайт прослухав ті, хто відповідає ключовим моментам. Під час телефонної розмови 23 березня 2026 року з медичним працівником (прізвище Чжай) вона запитала, чи взяла поліція свідчення у двох свідків, яких вона назвала: співпацієнта та лікаря Цзямусі, який її приймав. Офіцер не підтвердив жодних таких заяв, сказав, що розслідування зосереджено на лікарні, і сказав їй, що письмове рішення буде видано того дня; рішення про розірвання датовано цим днем. Під час дзвінка 25 травня 2026 року співробітник муніципальної прокуратури Шуан'яшань пояснила, що нагляд за реєстрацією справ може здійснюватися лише один раз на низовому рівні, і що вона може сама замовити судово-медичну експертизу, додавши особисто, що «ця народна лікарня — я знаю про багато нещасних випадків там». Під час дзвінка 12 червня 2026 року співробітниця прокуратури району Цзяньшань повідомила, що її справу неможливо знайти в їхній системі. 27 лютого 2026 року офіцер інспектора поліції Цзяньшань подзвонив, щоб підтвердити, що її справу прийнято. Крім того, 15 грудня 2025 року, коли вона зателефонувала на канал перевірки дисципліни, щоб повідомити про це керівництво лікарні, їй сказали, що справа не входить до його компетенції та звертатися до органів охорони здоров’я або до суду.

Чого не вистачає, це ніколи не були її докази - це процедура та відповіді від влади. По-перше, досі немає ступеня травми не тому, що їй бракує матеріалів, а тому, що поліція, прийнявши її справу, не замовила експертизу, а потім закрила її за «відсутністю протиправних фактів» - тому вона не може мати звіт про експертизу; Пропозиція прокуратури, щоб вона «сама її вчинила», стикається з тим, що вона викладає у своєму останньому листі: оцінка ступеня тілесних ушкоджень залежить від межі між легкими та тяжкими ушкодженнями та винесенням вироку, і лише міліція, прокуратура та суди можуть її вчинити – фізична особа взагалі не може вчинити, тож ці двері для неї ніколи не були відкриті. Вона каже, що так сильно форсувала кримінальний процес переважно саме з цієї причини - державні органи можуть доручити будь-яку відповідну експертизу в її справі - і частково тому, що невчасно взяті свідчення свідків забуваються. Вона дотягувала до кінця, і нічого не сталося: не було призначено експертизи, не було викликано жодного свідка. Вона запитує: яка різниця між втраченими доказами через відмову від свідчень і знищеними доказами? На цьому сайті записане її запитання, як вона його поставила, щоб влада могла відповісти. По-друге, чи було затримано лікування та чи затримка погіршила її стан – вона виправляє попередні формулювання цього сайту у своєму останньому листі: це визначається шляхом цивільної судової експертизи, а саме оцінки медичної шкоди. Поліція, прокуратура і суди можуть доручати його, а також органи охорони здоров'я; це цивільний процес, і умови, які установи судової оцінки встановлюють для прийняття комісії, не є обтяжливими. Це суть дороги, на яку їй вказувала поліцейська квитанція, і не один орган влади міг почати її; за її словами, вона ходила ним і переходила з офісу в офіс, і ніхто ніколи не робив цього. По-третє, крім кількох уже виданих документів, лікарня, поліція та прокуратура ніколи публічно не відповіли на жодне з її конкретних звинувачень. Цей сайт продовжуватиме стежити за цією справою та вітатиме будь-яку відповідь від названих органів влади. Чотири офіційні документи опубліковано в розділі «Ключові докази» на цій сторінці (пароль для запиту справи та номер мобільного офіцера в квитанції про прийняття видалено); її письмові заяви та ключові сторінки матеріалів її справи з видаленими ідентифікаційними номерами, адресами та номерами телефонів вкладено в розділ «Завантаження доказів» у кінці цієї сторінки, щоб читачі могли їх перевірити.

Примітка редактора: все в цьому записі було зібрано по частинах самою Ван Сяотун - чотири файли лікарняних випадків, близько дев'яноста записів розмов і стос офіційних документів. Вона розмістила їх на цьому сайті, щоб те, що сталося з нею, збереглося цілим і побачило більше людей. Документи та результати перевірок на цій сторінці зберігатимуться постійно; будь-яка нова розробка від неї буде додана. Юристи, журналісти та читачі, які бажають допомогти, можуть писати на нашу скриньку повідомлень; будь-яка відповідь від названих органів влади буде опублікована повністю.