Колишній службовець ООН з прав людини звинувачує нобелівського лауреата Піллей у передачі імен дисидентів Китаю під час її перебування на посаді

Повний звіт

Оновлення (15 жовтня 2026 р.): 13 жовтня Всесвітній уйгурський конгрес (WUC) оприлюднив заяву, в якій висловив «серйозну стурбованість» рішенням Норвезького Нобелівського комітету присудити Нобелівську премію миру 2026 р. Наві Піллей (повідомлено ANI). У заяві йдеться, що під час перебування Піллай на посаді Верховного комісара ООН з прав людини (2008-2014) офіс зв’язку з неурядовими організаціями під її керівництвом розкрив уряду Китаю імена уйгурських та інших китайських правозахисників, а також інформацію про їх участь у Раді ООН з прав людини без їхньої згоди, незважаючи на потенційні ризики для осіб та їхніх родин. Серед постраждалих був колишній президент WUC Долкун Іса, який зіткнувся зі значними перешкодами в отриманні акредитації та доступу до Ради з прав людини в 2012-2013 роках. Айза описав це як «глибоку зраду довіри з боку інституції, яка повинна була нас захищати». Президент WUC Тургунджан Алавдун визнав внесок Піллай у захист прав людини, але сказав, що вона «не змогла ефективно захистити правозахисників», назвавши розкриття інформації офісом, який вона очолювала, «серйозним порушенням довіри». У заяві також підкреслюється триваюча загроза транснаціональних репресій, з якою стикаються уйгури, тибетці, гонконгці, інші китайські дисиденти та спільноти діаспори. Застосовується постійна позиція цього сайту: цей запис повідомляє про самі «звинувачення та заяви» з усіма висновками, приписуваними сторонам, що заявляють (звітність WUC / ANI); цей сайт не підтверджує їхню правду. На момент публікації жодної відповіді від Піллей або ООН на заяву WUC не було. Цей запис залишається зі статусом «перебуває на перевірці». [5]

У п’ятницю, 9 жовтня 2026 року, Норвезький Нобелівський комітет оголосив, що південноафриканський юрист і колишній Верховний комісар ООН з прав людини Наві Піллей отримає Нобелівську премію миру 2026 року «за її зусилля з просування миру та міжнародного права». 85-річна Піллай раніше працювала суддею Міжнародного кримінального трибуналу по Руанді та Міжнародного кримінального суду, а також очолювала офіс ООН з прав людини з вересня 2008 року по серпень 2014 року. [4][5]

Того ж дня UN Watch оприлюднила заяву в Женеві, опублікувавши публічні звинувачення Емми Рейлі. Рейлі, юрист із прав людини, яка працювала під керівництвом Піллай, стверджувала, що під час перебування Піллай на посаді Верховного комісара її офіс передав імена дисидентів китайській владі, незважаючи на попередження про небезпеку, і вважав Піллай відповідальною за жорстоке поводження з уйгурами. Рейлі сказала, що вона вперше повідомила про цю практику всередині країни ще в 2012 році, що співробітники, які безпосередньо брали участь у передачі імен, пізніше були підвищені, і що вона сама зіткнулася з помстою і була зрештою звільнена в 2021 році за те, що висловлювалася. [1][3]

У масштабах Рейлі стверджував, що «Наві Піллей контролювала передачу імен понад 50 дисидентів Китаю». Вона стверджувала, що родичі названих дисидентів під присягою свідчили в суді про те, що членів їхніх родин залякували, свавільно затримували, катували, зникли або вбивали в таборах. Після оголошення Нобелівської премії Рейлі також опублікувала те, що вона описала як внутрішнє листування, що документує розкриття інформації, зробленої під час керівництва Піллай. [1][3]

Виконавчий директор UN Watch Гіллель Нойер того ж дня засудив рішення Нобелівського комітету, заявивши, що комітет повинен надати пояснення «дисидентам, чиї імена були передані Китаю», і нагадав, що Піллай відмовилася відвідати Нобелівську церемонію 2010 року, присвячену ув’язненому китайському дисиденту Лю Сяобо. UN Watch також повторила своє дослідження 2011 року, яке виявило, що Піллай, будучи Верховним комісаром, не висловлювала занепокоєння щодо зловживань на Кубі, Північній Кореї, Саудівській Аравії та інших країнах, які отримали оцінку «Невільні». [1]

Долкун Іса, президент Уйгурського центру демократії та прав людини, також зробив заяву. Він сказав, що пізніше дізнався, що офіс під керівництвом Піллей поділився інформацією про його участь та участь інших правозахисників з китайським урядом без їхньої згоди. Він назвав це «глибокою зрадою довіри з боку інституції, яка повинна була нас захищати», і вимагав повної та прозорої звітності: чому інформація була розповсюджена, хто це дозволив і чому ті, кому доручено їх захист, не зробили цього. [2]

На момент публікації ні Піллей, ні ООН не відповіли на цю нову серію звинувачень (9 жовтня 2026 р.). Для контексту, минулі звіти про розслідування Devex відзначили позицію ООН на той час: що особи вже публічно оприлюднили свої плани відвідати та що були вжиті запобіжні заходи для їхнього захисту — позиція, яку Рейлі продовжує оскаржувати. Правдивість звинувачень перевіряється, і цей сайт продовжуватиме записувати відповіді всіх сторін. [1]