China Rights Record Незалежний бюро доказів
← Назад до всіх записів
Триває перевірка Транснаціональні репресії
Опубліковано: 2026-11-16 · Дата події:2026-11-08

IPAC Hague Summit: lawmakers from 54 countries demand six urgent measures against CCP foreign interference

🔊 Аудіозапис цього запису на китайській мові доступний на китайській сторінці. 简体中文

За даними Міжпарламентського альянсу з питань Китаю (IPAC) 8 листопада 2026 року, на його щорічному саміті в Гаазі було узгоджено два спільні політичні пріоритети: започаткування міжнародної кампанії за мир і стабільність у Південно-Китайському морі та Тайванській протоці та формування стійкості всього суспільства до китайського економічного впливу; 54 законодавці з 26 країн вимагали шести термінових заходів для боротьби з іноземним втручанням Комуністичної партії Китаю та транснаціональними репресіями; IPAC також оголосив про створення підрозділу із загроз та додавання до нього Бразилії, Гондурасу, Польщі та Португалії, а також 54 членів, що призведе до 325 законодавців у 45 парламентах. На другий день саміту організація Safeguard Defenders оприлюднила свій звіт «Формула репресій», у якому говориться, що Китай керує глобальною мережею, зосередженою на оперативниках Об’єднаного фронту для моніторингу та примусу своєї діаспори; Ключові цифри та висновки звіту цитуються тут лише як пояснення до саміту, а сам звіт ще належить перевірити окремо на цьому сайті. The record is under ongoing verification: what is verified is the summit outcome as announced on IPAC's official site; the six measures are not itemised in the announcement, and the report's contents have not been independently verified by this site. [1][2]

Чому це важливо

This summit deserves recording for three reasons. По-перше, транснаціональні репресії перейшли від індивідуальних звернень до скоординованих парламентських дій: 54 законодавці спільно вимагали шість невідкладних заходів від імені альянсу та узгодили дві спільні політики — щодо миру та стабільності в Південно-Китайському морі та Тайванській протоці та щодо стійкості до економічних важелів — тому подальші дії можуть мати форму перевірених парламентських дій в окремих країнах, а не просто заяви. По-друге, дії законодавців безпосередньо пов’язані зі звітом Safeguard Defenders «Формула для репресій», оприлюдненим на другий день саміту, в якому говориться, що закордонна мережа стеження Китаю зосереджена на оперативниках Об’єднаного фронту, і що феномен «закордонних поліцейських дільниць» не зник, а швидко розширюється; саміт перетворив звіт про розслідування на вимогу парламенту, типовий спосіб, за допомогою якого транснаціональні репресії входять до законодавчого порядку денного. По-третє, розширення альянсу та Відділ загроз заслуговують на увагу: з чотирма новими країнами та 325 законодавцями, а також підрозділом, призначеним для надання законодавцям перевірених, політично обґрунтованих матеріалів про втручання, парламентський контроль транснаціонального втручання Китаю може стати рутиною. One caveat: the six measures are not itemised in IPAC's announcement, so this record does not elaborate on them; verification of the report itself remains to be handled separately. [1][2]

Повний звіт

Підсумки саміту: згідно з даними Міжпарламентського альянсу з Китаю (IPAC) 8 листопада 2026 року, його щорічний саміт у Гаазі, Нідерланди, завершився об’єднаним списком стратегічних пріоритетів. Законодавці домовилися про дві основні політичні ініціативи: по-перше, започаткування міжнародної кампанії за мир і стабільність у Південно-Китайському морі та Тайванській протоці, підкреслюючи глобальне значення регіону для безпеки, верховенства права та економічної стабільності; по-друге, формування стійкості всього суспільства до китайських економічних важелів, включаючи підвищення обізнаності громадськості про ризики, пов’язані з економічними стратегіями Китаю, прийняття відповідних парламентських пропозицій та залучення міністрів і посланників, щоб стійкість обрамляла всі дипломатичні та економічні дії. Саміт відкрили співголови IPAC Нідерланди Ян Патернотте, член парламенту та Том ван дер Лі; Колишній прем'єр-міністр Японії Йосіхіко Нода заявив, що рівень кризи лише продовжує зростати і що країни повинні продовжувати поділяти розуміння важливості миру та стабільності в Тайванській протоці. IPAC також оголосив про майбутній запуск підрозділу із загроз, укомплектованого експертами з питань втручання КНР, щоб надати законодавцям перевірені, політично активні матеріали. Альянс додав чотири нові країни — Бразилію, Гондурас, Польщу та Португалію — і 54 члени, і тепер налічує 325 законодавців у 45 парламентах; другу щорічну премію сенатора Кімберлі Кіттінг за мужність у захисті демократії отримав Форчун Даніель Молокеле, член парламенту Зімбабве.[1]

Передісторія шести заходів: на другий день саміту Safeguard Defenders оприлюднила свій останній звіт «Формула репресій — китайська глобальна система контролю над спільнотою», в якому, заснованому виключно на даних із відкритих джерел китайської партії-держави, детально описуються цілі та методи, які лежать в основі зусиль КПК контролювати та стежити за своєю діаспорою в усьому світі, і стверджується, що явище «закордонних китайських поліцейських ділянок» не зникло. тільки продовжується, але швидко розширюється за прямим наказом Сі Цзіньпіна, в основі якої лежить глобальна мережа оперативників Об’єднаного фронту, яка описується як «чарівна зброя» партії для впливу та втручання за кордоном. У відповідь 54 законодавці IPAC з 26 країн вимагали покласти край навмисній сліпоті та надмірно толерантній згоді, які дозволили цьому втручанню продовжуватися, і офіційно закликали до шести термінових заходів для боротьби з іноземним втручанням КПК та транснаціональними репресіями. У щотижневому звіті Всесвітнього уйгурського конгресу за 6-12 листопада, передаючи звіт, йдеться, що Китай створив глобальну мережу стеження, націлену на свою діаспору, з майже 1250 призначеними пунктами зв’язку щонайменше в 91 країні. Два застереження: шість заходів не перераховані в оголошенні IPAC (яке посилається лише на публікацію на X), тому в цьому записі вони не розкриваються; а ключові цифри та висновки звіту цитуються тут лише як пояснення до саміту — сам звіт залишається кандидатом для окремого включення в очікуванні рішення, і цей сайт не охарактеризував його самостійно.[1][2]

Інші пункти в тижневому звіті та видалення дублікатів: Щотижневий звіт Всесвітнього уйгурського конгресу за 6–12 листопада також зазначає, що 10 листопада WUC та члени Європейського парламенту провели дискусію в Європейському парламенті в Брюсселі, присвячену десятиріччю переслідування уйгурів, і що 12 листопада уйгури в усьому світі відзначили Національний день Східного Туркестану круглим столом Берлінського тижня свободи під назвою «Права уйгурів за кордоном Китаю: транснаціональні репресії в тіні Закону про етнічну єдність». Смерть у в'язниці уйгурської жінки Рахіле Омер, згадана в записці, вже була зафіксована цим сайтом 12 листопада і тут не повторюється; Премія Фонду свободи Акселя Шпрінгера за мужність, вручена антропологу Рахіле Давут (присуджена 9 листопада в німецькому Бундестазі), залишається кандидатом на окреме включення до прийняття рішення і тут не описується.[2]

Примітка щодо перевірки: цей запис підтверджує результати саміту, оголошені на офіційному сайті IPAC, і щотижневу коротку ретрансляцію Всесвітнього уйгурського конгресу; шість невідкладних заходів не перераховані в оголошенні, і на цьому сайті вони не описані; Зміст звіту Safeguard Defenders не було незалежно перевірено цим сайтом, і такі характеристики, як «геноцид», повсюдно приписуються WUC, IPAC та іншим спікерам. На момент написання статті жодної публічної реакції з боку Китаю на саміт не було помічено.[1][2]

Першоджерела

Посилання вище вказують на оригінальних видавців цитованих звітів або статей. Їхні висновки наведені в тексті та не означають, що цей сайт незалежно перевірив кожну фактичну заяву.

Ця сторінка перекладена машиною; китайський оригінал має перевагу в разі будь-яких розбіжностей.